Кременчуцька ЗОШ №3

Неділя
16.12.2018
легкий снігопад
-5˚C

Сторінка для батьків

"Про порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій"

Батьківські права та обов’язки в Україні, їх конституційний характер

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»

Стаття 55Права та обов’язки батьків здобувачів освіти

1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини.

2. Батьки здобувачів освіти мають право:

  • захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;

  • звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;

  • обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;

  • брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;

  • завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;

  • брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;

  • отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.

3. Батьки здобувачів освіти зобов’язані:

  • виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

  • сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

  • поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

  • дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

  • формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

  • настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

  • формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституціїта законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

  • виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;

  • дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).

4. Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб’єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу.

5. Інші права та обов’язки батьків здобувачів освіти можуть встановлюватися законодавством, установчими документами закладу освіти і договором про надання освітніх послуг (за наявності).

___________________________________________________________________________________________________________

Набір до 10 класу - технологічного на 2018-2019 нр. Для ознайомлення натисніть  тут

УВАГА! Вступ до 1 класу натисніть тут

Проект Типового навчального плану на 2018-2019 нр: роз’яснення МОН


Пам’ятка для батьків першокласників

 Як організувати роботу вдома із погано читаючими дітьми!

  1. Створіть вдома спокійну, зручну для читання обстановку.
  2. Сформуйте у дитини правильну мотивацію. Поясніть, що якщо вона не буде добре читати, то і задачу розв’язати не зможе(оскільки погано читає), й вправу виконати буде важко, та й взагалі навчання буде нудним.
  3. Протягом дня виділіть час для читання , зручний дитині.
  4. Коли дитина читає, знаходьтесь поблизу(щоб допомогти), але не сидіть у неї «над душею»!
  5. Якщо дитині важко читати самостійно, то на перших порах читайте їй заданий текст вголос, потім вона читає самостійно, а ви виправляєте; або спочатку ви читаєте фразу, потім цю ж фразу читає дитина.
  6. Коли вона починає читати сама, зупиніться і дайте це зробити їй!
  7. Користуйтеся дитячими книгами з яскравими ілюстраціями. До них ставте завдання типу: «Подивись яка красива ілюстрація, цікаво про кого вона? Давай прочитаємо!», «Яка гарна сукня, цікаво, з чого вона зшита? Давай прочитаємо! Якщо сподобається, і тобі таку купимо»,…
  8. Проявляйте інтерес до того, що читає дитина.
  9. Читайте все, що містить літери: білети в тролейбусі, чеки в магазині, етикетки на кухні, …..
  10. Відмічайте кожен, навіть незначний, з вашої т.зору, успіх дитини похвалою чи заохоченням(ні в якому разі не грошовим!), тоді дитина буде старатися порадувати вас.
  11. Не варто порівнювати досягнення власної дитини з досягненнями інших дітей(особливо братів і сестер), це знижує її самооцінку.
  12. І найголовніше:задовольняйте будь-який потяг дитини до книги чи до читання.

Пам’ятайте:   від того на скільки добре дитина засвоїть матеріал 1 класу,   залежать її  подальші  успіхи  в  навчанні!

Поради батькам

Як виховати повноцінну особистість?

  1. Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві малюк найкраще сприймає нове, накопичує знання.
  2. Формуйте самоповагу. Висока самооцінка додає сміливості, упевненості, уміння ризикувати. Діти мають усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежать від них самих.
  3. Навчіть дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків, приязне ставлення до оточення, зовнішня привабливість (одяг, манери), можливість спостерігати соціальне спілкування (поведінка батьків, учителів), висока самооцінка, достатній запас слів, уміння підтримати розмову.
  4. Пильнуйте, щоб дитина не стала «телеманом». Сидіння перед телевізором гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мовлення. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення в спілкуванні.
  5. Виховуйте відповідальність, порядність. Слід не лише пояснювати, що добре, а що погане, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. За приклад має бути гідна поведінка батьків.
  6. Навчити дитину шанувати сім’ю. Добрі стосунки, любов і повага в сім’ї виховують краще за будь-які лекції.
  7. Подбайте про хороше оточення. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться з ким дружать ваші діти, поцікавтесь репутацією школи, до якої вони ходять.
  8. Будьте вимогливими. Діти з високою самооцінкою, почуттям особистої гідності, умінням робити щось краще за інших виховуються, як правило, в сім’ях, де до них ставлять високі вимоги. Але не будьте тиранами!
  9. Привчайте дитину до праці. Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Не слід надмірно оберігати своїх синів і дочок від труднощів. Нехай вони зрозуміють, що шлях до успіху вимагає певних зусиль.
  10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. Нехай вони все перепробують, нехай вчаться на особистих помилках, звикають робити щось краще за інших. Якомога більше спілкуйтеся з дітьми.

Не допустіть, щоб вашу дитину забрав комп’ютер!

  1. Ніколи не нагороджуйте дитину грою на комп’ютері!
  2. Проводьте з дитиною якомога більше часу. Згадайте ігри,які захоплювали вас самих в дитинстві. Поділіться з дитиною секретами цих ігор, не лінуйтесь грати разом з нею, отримуйте від цього задоволення.
  3. Частіше давайте дитині в руки пензлик, мозаїку, пластилін чи глину. Займайтесь з дитиною спільною творчістю.
  4. Згадайте, що десь поряд є парки, музеї, виставки. Заведіть традицію ходити туди разом чи відпускати дитину саму або з однолітками.
  5. Якщо ваша дитина «входить» у віртуальний світ, значить, вам необхідно розібратися, чого їй не вистачає в реальному житті.
  6. Стежте, щоб дитина робила перерви в роботі з комп’ютером через кожні, як мінімум, 20 хвилин. 6.Нестійку психіку маленької дитини оберігайте максимально довго від дійсності жорстоких сцен в іграх. Це може призвести до появи агресивності та жорстокості, особливо у віці 6-9 років.
  7. Жорстокі ігри, перегляди фільмів про насильство можуть надовго закарбуватися в несформованій дитячій психіці, спровокувавши виникнення страхів, боязні, припадків або навіть енурезу.
  8. Поясніть дитині, що пригоди та деталі навколишнього реального світу набагато цікавіші за її «ігрові». 8руднощі, які вона долає у віртуальному світі за допомогою «мишки» і клавіатури, вона навряд чи зможе подолати так само в «справжньому» житті.
  9. Якщо вже ваша дитина жити не може без комп’ютера, обговоріть кількість часу, який вона проводитиме за ним, ігри та програми, з якими вона працюватиме.
  10. Ось неповний перелік того, як може вплинути ця машина на дитину:
    • поганий зір;
    • остеохондроз;
    • онкозахворювання від випромінювання;
    • психічні захворювання.

Безумовно, комп’ютер - річ корисна, але тоді, коли вона приносить дитині нові знання, вміння, розвиває її.

Як пробудити в дитини інтерес до навчання?

  1. Розвивайте в дитині впевненість у собі. Для цього частіше запитуйте її думку з різного приводу. Постарайтеся насамперед налагодити взаємостосунки в сім’ї. Дитина повинна бачити лише гармонію та доброзичливе ставлення до себе. 
  2. Діти помічають і розуміють усе. Іноді навіть страждають від цього. Частіше хваліть дитину! Це є своєрідним свідченням того, що її люблять і цінують.
  3. Розвивайте в неї почуття самостійності. Дозволяйте їй вибирати для себе книги, ігри, речі. Привчаючи до цього,вимагайте, щоб вона без нагадувань сідала за уроки, складала ввечері портфель.
  4. При підготовці уроків пропонується такий варіант: рольова гра «Школа». Тільки в даному випадку ви-учень, дитина-вчитель. Нехай ваш учитель пояснить вам нову тему, навчить чомусь, а ви намагайтесь зрозуміти, як дитина засвоїла матеріал, потім непомітно перейдіть до обговорення тієї чи іншої теми, поясніть «вчителю» незрозумілі йому моменти.
  5. Не змушуйте дитину зразу після приходу зі школи робити домашнє завдання. Нехай вона відпочине 1-2 години.
  6. Частіше запитуйте в неї що нового вона дізналася в школі сьогодні, що сподобалося, що не сподобалося? Давайте дитині зрозуміти, що без шкільних знань вона не зможе бути самостійною і здобуття нею улюбленої професії буде неможливим.
  7. Нагадуйте дитині, що школа - це місце, де всі діти проводять більшість свого часу, де вона може знайти собі друзів, де її підтримають і зрозуміють.
  8. Пов’яжіть із школою та навчанням ім’я авторитетної для дитини особи: актора, кіногероя чи навіть близької людини, поясніть, що якби він чи вона добре не навчалися, то не досягли б таких успіхів.
  9. Не підривайте авторитет вчителя в очах дитини, обговорюючи його при дитині. Так вона не зможе ніколи повноцінно навчатися та довіряти вчителю. А вчитель ніякими формами і методами роботи не допоможе ВАШІЙ дитині.
  10. При труднощах в навчанні та вихованні дитини звертайтеся до людей - фахівців: вчителя, психолога чи соціального педагога. Дорогі батьки! Не забувайте, що справжнє диво - це ваша любов і терпіння до дитини, а турботливе і уважне ставлення здатне допомогти їй в будь-яких ситуаціях.

Десять заповідей батькам: 

  1. На навчайте того, в чому Ви самі необізнані. 
  2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета - виростити її для життя серед людей. 
  3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина навчиться їх самостійно виправляти. 
  4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена у своїх силах. 
  5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість - ознака слабкості, показ Вашої невпевненості в собі. 
  6. Будьте послідовні у своїх вимогах. Пам'ятайте, твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для - виконання правил, 
  7. спокійним тоном спілкування. 
  8. Дозволяйте дитині відпочивати від розпоряджень, наказів, зауважень. Нехай вона вчиться розпоряджатися собою. 
  9. Виключіть із своєї практики вислів: «Роби, якщо я наказав». Поясніть, що це треба зробити тому, що це принесе користь. Дитина має звикнути до того, 
  10. що діяти треба не за наказом, а тому що це доцільно, потрібно для когось. " 
  11. Не порівнюйте свою дитину з сусідською. Порівнюйте, якою вона була вчора і ЯКОЮ € СЬОГОДНІ. 
  12. Ніколи не кажіть, що ніколи виховувати свою дитину, це означає, що Вам ніколи її любити.